Податкове повідомлення-рішення (ППР) — це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом, або про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування чи суми бюджетного відшкодування (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Платник податків має право оскаржити ППР в адміністративному або судовому порядку (ст. 56 ПКУ). Вибір способу та своєчасність дій суттєво впливають на перспективи справи.
Стадія розгляду акта перевірки
Як правило, ППР приймається за результатами документальної або фактичної перевірки. У разі незгоди з висновками акта платник податків протягом десяти робочих днів з дня його отримання вправі подати заперечення разом з додатковими документами, а також взяти участь у їх розгляді (п. 86.7 ст. 86 ПКУ). Обґрунтовані заперечення дозволяють усунути чи зменшити донарахування ще до прийняття рішення.
Адміністративне оскарження
Скарга подається до ДПС України протягом десяти робочих днів з дня отримання ППР (п. 56.3 ст. 56 ПКУ). З дня подання скарги грошове зобов'язання вважається неузгодженим, що унеможливлює його примусове стягнення до завершення процедури. Рішення за результатами розгляду скарги може бути оскаржене до суду.
Судове оскарження
Без попереднього адміністративного оскарження позов до окружного адміністративного суду може бути поданий протягом 1095 днів з дня отримання ППР (п. 56.18 ст. 56 ПКУ). Якщо платник скористався процедурою адміністративного оскарження, строк звернення до суду обчислюється з дня отримання рішення за скаргою та є істотно коротшим — його необхідно визначати з урахуванням положень ПКУ та статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов'язок доведення правомірності рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на контролюючий орган.
Типові підстави для скасування ППР
- порушення порядку призначення, проведення або оформлення результатів перевірки;
- безпідставне визнання господарських операцій нереальними за відсутності належних доказів;
- неправильне застосування норм ПКУ, помилки у розрахунку податкових зобов'язань чи штрафних санкцій;
- невідповідність висновків акта первинним документам та обставинам господарської діяльності;
- порушення строків прийняття ППР або строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Рекомендації платнику
Документуйте всі господарські операції первинними документами, зберігайте докази реальності поставок і надання послуг, фіксуйте дату отримання акта та ППР. Правова позиція має формуватися вже на стадії перевірки — це суттєво підвищує її переконливість у суді.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною правовою консультацією. Законодавство змінюється, тому перед вчиненням дій перевірте чинну редакцію нормативних актів. Правова позиція у кожній справі формується з урахуванням її конкретних обставин і не гарантує певного результату.